Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




П`ятниця, 29.03.2024, 09:13
Вітаю Вас Гість | RSS
Заворицький НВК
Головна | Реєстрація | Вхід
Історія школи


 

РОЗВИТОК ОСВІТИ І ПИСЕМНОСТІ В с. ЗАВОРИЧІ

 

Українська нація, як і всі нації світової співдружності, має свою самобутню історію, глибоко гуманістичну ідеологію, власну філософію буття, оригінальну національну систему навчання і виховання. Ідеями національного єднання, міцної дружби, товариської взаємодопомоги і милосердя, звеличення людини проникнуті всі сфери життя нашого народу -природно-історичного життя українців: державно-політична діяльність, право, мораль, економіка, культура, мистецтво, національні традиції і звичаї, виховання підростаючого покоління. Перевірені багатовіковим досвідом надбання народної мудрості становлять ідейно-моральну основу навчання і виховання, які мають національну та загальнолюдську цінність.

Освіта і виховання є найважливішими компонентами культури, яка у всьому світі розвивається національними шляхами. Розвиток національної освіти і писемності в селі Заворичі сягає в глибоку сиву давнину. З розвитком і становленням Київської Русі при злитті річок Трубайло /Трубіж/ і Гніздної утворилось поселення землеробів, тваринників та мисливців, яке в X столітті ввійшло до системи оборонних валів.

В цей же час, що збігається з початком найвищого піднесення Київської держави за часів Володимира Святославина на підвищенні було збудовано замок. Дітей, переважно хлопчиків дружинників та землеробів навчали в індивідуальному порядку старші дружинники, які володіли писемністю.Згодом, за часів коли наші землі входили в склад Литви і Польші, продовжується формування української нації, складовою якої є національно-визвольний рух. Однією з закономірностей руху є становлення національної освіти.

Особливо слід згадати XVI - XVII століття, коли Україна виборювала національно-політичну незалежність, культурну самобутність. Відбувається становлення і піднесення української національної системи виховання. Україна покрилась густою мережею братських, козацьких, церковних шкіл та шкіл музики і співу, інших народних мистецтв, ремесл. Виникають політичні, культурно-освітні організації - братства, відкриваються друкарні, розвиваються науки, мистецтва. В Києві відкривається Києво-Могилянська академія, яка стала фактично першим всесвітньо-відомим вузом і визначним освітнім і культурним центром не тільки України, а й східної Європи. Поряд організовуються колегіуми в Чернігові і Переяславі. Професори академії, викладачі шкіл організовують навчальний процес на демократичних, гуманістичних принципах з використанням багатства народної педагогіки, засобів українознавства.

З свідченням зарубіжних вчених і мандрівників, які відвідали в той час Україну, всі її жителі в тому числі дівчата і жінки вміли писати і читати. Це була епоха національного Відродження - українського Ренесансу.

В цей славний період історії України наше село було центром Заворицької сотні Переяславського полку, в якому проживало 1500 козаків і селян. За ініціативою сотника Максима Гайворона була відкрита трьохкласна школа, де навчали козацьких

дітей та однокласна в якій навчали дітей селян. Навчання дітей козаків проводив сотенний писар Солонина, а селянських дітей дяк місцевої Георгіївської церкви. Козацька школа мала загальноосвітній характер. Як державна установа вона задовольняла культурні, духовні та оборонні потреби України. її вихованці оволодівали читанням, письмом, хорошим співом та музикою. Козачата одержували знання про рідний край, історичне минуле країни, політичне та державне життя України. Тут здійснювалось розумове, моральне, естетичне, військово-спортивне та інші види виховання. Учні успішно опановували різні галузі народних знань -медицину, астрономію, мете реологію та кулінарію. Ще з семи років дітей навчали стрільбі з лука, володінню списом і арканом, їзді верхи, а з дванадцяти років - справжнім "військовим хитрощам", тобто мистецтву бою.

В цей час формується національна система виховання, яка була складовою національного Відродження /XVI - XVII ст/ В роки Визвольної війни під приводом Б. Хмельницького в середині XVII століття час становлення політичного, державного, економічного і культурного суверенітету України - система виховання сягнула апогея свого розвитку. Цей період став «зоряним» часом її розвитку. Ідеї свободи і незалежності України, звільнення людини від соціального і національного гноблення, утвердження визвольного козацького руху як громадсько-політичної і військової сили сприяли піднесенню українського народу. Тому національна система виховання формувала справді вільну, ні від кого незалежну людину, українського патріота,

громадянина, борця за право свого народу, господаря своєї країни. Такий рівень освіти і виховання зберігався на протязі XV - кінця XVIII ст. З кінця XVIII століття поступово з втрати політичної незалежності, української державності, рівень освіти знижувався, а національна система виховання слабшали і занепадали. Російські. Польські, австро-угорські урядові кола, різного роду шовіністи загарбавши українські землі, закривали руйнували освітню мережу, знищували існуючу систему виховання, щоб підрізати корені, які живили національну свідомість українців, їхню державність, культуру. Закривались українські школи, колегіуми, академії, заборонялась рідна мова. Загарбники нав'язували українській молоді чужу мову, культуру, релігію і звичаї.

Особливо старався в цьому плані уряд російського царизму, який проводив політику денаціоналізацію українців, забороняв національну систему навчання і виховання. На всій території імперії насаджувалась уніфікована система освіти, що відображала соціальні, великодержавні та шовіністичні інтереси царського самодержавства.

В цей період школи в с. Заворичі навчалися тільки діти заможних і поміщиків та й то лише російською мовою. Згодом відкриттю школи в селі сприяла реформа 1861 року в Росії, яка відмінила кріпосне право та відкрила капіталістичне виробництво, яке не можливе без освіти населення. В 1865 році при церкви святої Варвари відкривається церковно-приходська школа, яку відвідували до 20 дітей. Навчала їх вчителька Петровська, яка була дочкою збіднілого поміщика. Добре ставилася до селян та їх дітей, тому частину з них навчала безкоштовну.

В 1873 році Козелецьке земство побудувало школу на два класи, всі навчальні предмети викладав вчитель Гламазда. В школі навчалось 55 дітей. З них 5-6 дівчат. В кінці XIX - початку XX століття в церковно-приходській та земських школах працювали вчителями: дякова дочка Стефановська Валентина Василівна та Піонтовська Марфа Яківна. Наступне розширення освіти і писемності серед населення села Заворичі пов'язане з відкриттям Козелецьким земством в 1910 році школи на 4 класи. В новій школі вже працювали 3 вчителі, які навчали 65 дітей. В цих умовах система громадського виховання, яка існувала в Заворичах, як в сотенному центрі теж зазнає згубного та імперського впливу царських властей, в наслідок чого розвивається суперечлови. Воно продовжувала практично повністю діяти, як національна в сімейних осередках. Поряд з цим представники демократичної інтелігенції, яка проживала в селі та відвідувала його дбала про виховання свідомих людей.

З кінця XIX століття розпочинається процес відродження національної школи і система виховання, що є закономірністю національно-визвольного руху. Значний поштовх дала цьому процесу демократична революція 1905-1907 років, коли дітей залучали до навчання рідною мовою в недільних школах.

Після лютневої революції 1917 року розпочалося нове політичне державне і національне піднесення України. В цей період визвольних змагань було дуже багато зроблено у справі демократизації і гуманізації школи взагалі і становлення її як національної. В школі застосовуються традиції народної педагогіки, важливе місце займає українська мова і культура. Вводиться навчання рідною мовою. Обов'язковою

становиться початкова освіта. В селі відкривається початкова чотирьохкласна школа. Здобутки української революції в галузі освіти закономірно мали своє продовження на протязі 20-х років, коли радянська система управління в УРСР змушена була в силу необхідної об'єктивності здійснювати політику українізації. В початковій школі села Заворичі учні вивчали українську мову та літературу, національну історію, географію. З перетворенням в кінці 20-х років школи з початкової в семерічку, в навчальний процес крім української мови, історії та географії вводиться фізика, біологія, економіка України, українознавство та етнографія. Проводилось ознайомлення з народним мистецтвом: пісенним і музичним багатством та рушникарством.

В 1932 році в селі відкривається середня школа. Навчалися в школі в той час учні 12 сіл Київської області та Чернігівської області. З цього часу дві з половиною тисячі юнаків і дівчат здобули загальну середню освіту в Заворицькій середній школі. Значна частина їх на основі одержаних знань здобули вищу освіту. Серед них 60 педагогів, 60 інженерів, 50 офіцерів Збройних Сил.


Copyright MyCorp © 2024