ВИХОВНА РОБОТА В ШКОЛІ

І. Виховна система школи

Виховна система школи – спосіб організації життєдіяльності та виховання всіх членів шкільного співтовариства, сукупність взаємодіючих компонентів, що і сприяє розвитку особистості та колективу.

Перший компонент – координаційно-груповий

Складові елементи компонента:

1. Учні.

2. Класоводи та класні керівники.

3. Адміністрація, педагогічна рада.

4. Координатори (заступник директора з виховної роботи та педагог-організатор).

5. Шкільне методичне об’єднання класних керівників (очолюються керівниками МО класних керівників).

6. Батьки учнів (Батьківська конференція, рада школи, батьківські комітети класів).

7. Представники громадськості.

8. Вчителі-предметники, які складають єдиний педагогічний простір.

Найбільш важливою частиною координаційно-групового компонентів є учні школи. З одного боку, вони – повноправні суб’єкти свого розвитку, життєдіяльності шкільного колективу, створення виховної системи, а з іншого боку – об’єкти продумано-сфокусованого і мимовільного впливу в процесі спільної діяльності, що культивується в шкільному колективі.

Головне завдання класоводів та класних керівників – створення умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Сюди входять:

а) гуртки, факультативи, спортивні секції;

б) вивчення умов життя учнів, відвідування вдома, визначення кола спілкування учнів у школі та поза нею;

в) співпраця з соціально-психологічною службою школи та бібліотекою.

Батьки не повинні залишатися поза рамками виховного процесу, їх слід активно залучати до участі у роботі батьківської конференції, у роботі батьківського комітету школи та класів, виховних заходах.

Другий компонент – ціннісно-смисловий

Ціннісно-смисловий компонент включає в себе:

1. Мету і принципи виховання.

Мета виховання: Головною метою виховання є створення необхідних умов для самовизначення і самореалізації особистості.

Пріоритетними завданнями у виховній роботі школи є:

- реалізація особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі;

- залучення молоді до національної та світової культури;

- збереження морального та фізичного здоров’я підростаючого покоління;

- виховання патріотизму, громадянських якостей особистості;

- забезпечення педагогічних умов для соціалізації школярів, виховання в них життєвої компетентності.

Для реалізації цих завдань у школі має бути розроблений план виховної роботи навчального закладу та окремі плани, які затвердженуються на засіданнях методичних об’єднань класних керівників. Ці плани охоплють всі напрямки виховання: патріотичне, правове, моральне, художньо-естетичне, трудове, фізичне, екологічне, превентивне та включають у себе календарні, традиційні шкільні свята, заходи, конкурси, міські заходи щодо втілення національної програми «Діти України», «Комплексної програми профілактики злочинності і бездоглядності», «Програми профілактики ВІЛ-інфекції», «Національної програми відродження та розвитку українського козацтва», заходи щодо зміцнення моральності та утвердження здорового способу життя та ін. Цей компонент є основою функціонування і розвитку виховної системи школи.

Третій компонент – індивідуально-педагогічний компонент

Індивідуально-педагогічний компонент містить у собі:

1. Сукупність педагогічних технологій, які застосовуються у навчально-виховному процесі.

2. Виховні функції.

3. Керування і самоврядування виховної системи.

Цей компонент виконує роль головного чинника, котрий забезпечує впорядкованість і цілісність виховної системи.

Вибір змісту, досконалості форм і методів організації діяльності та спілкування учнів у шкільному колективі перебуває у тісному зв’язку з функціями виховної системи: - освітня; - виховна; - захисна; - компенсуюча; - інтегруюча і корегуюча.

Четвертий компонент – комунікативний

Він складається з таких елементів:

1. Відносини в суспільстві дітей і дорослих.

2. Внутрішні і зовнішні зв’язки виховної системи.

Формування внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування та розвитку шкільного колективу та його членів нерозривно пов’язане з визначенням місця і ролі класу у виховному процесі школи. Комунікативний компонент показує, наскільки швидко розвиваються міжособистісні стосунки, формуються індивідуальні і групові ціннісні орієнтації.

П’ятий компонент – діагностико-результативний

Включає в себе такі елементи:

1. Критерії, показники і результативність виховної роботи.

2. Форми, методи і прийоми вивчення, аналізу й оцінки функціонування виховної системи.